Про зміни, які чекають на вчителів та учнів у 2018 році, розповіла міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на сторінках видання Тиждень.ua у статті «Освіта як безпека. Які зміни чекають на вчителів та учнів». Зокрема, міністр зазначила: на 2018 рік припадає старт імплементації реальної реформи загальної середньої освіти, за новим стандартом Нової української школи навчатимуться всі діти, що підуть у перший клас. Цим здійснюється перехід від школи, що напихає теоретичними знаннями, до школи компетентностей XXI століття. Усі 22 тисячі педагогічних працівників, які навчатимуть першокласників, пройдуть підвищення кваліфікації.

Тож Лілія Гриневич пропонує лібералізувати сам процес підвищення кваліфікації, щоб педагоги мали вибір: робити це в інститутах післядипломної освіти чи у громадських організаціях, які спеціалізуються на новітніх методиках навчання.

Згадала міністр і про друк підручників: учні 1, 5 та 10-х класів отримають нові книжки. Один із викликів – зробити їх сучасними як за змістом, так і за зовнішнім виглядом. Наприклад, підручники з історії України мають ураховувати події, які ми пережили за останні чотири роки. Важливо також написати книжки так, щоб школярі навчилися критично оцінювати інформацію, піддавати її сумнівам та шукати надійні джерела. Електронні підручники, які ми маємо нині, це лише PDF-версії паперових оригіналів. Справжня електронна книжка – не просто його цифрова версія, а мультимедійний ресурс із відеоматеріалами, іграми, тестами тощо.

Ще одне завдання, яке поставила Гриневич перед відомством у 2018 році, – створення Державної служби якості освіти (ДСЯО). Вона буде заснована на базі Держінспекції навчальних закладів, матиме регіональні підрозділи та повноваження з контролю якості освіти.

Для розвитку інклюзивної освіти 2018 року необхідно створити мережу інклюзивно-ресурсних центрів, а також втягнутися у процес переформатування інтернатів для малозабезпечених.

Крім того, на порядку денному й імплементація мовної статті Закону України «Про освіту». Фактор, який насправді був там урахований не повністю, – особливості різних національних меншин України. Тож Лілія Гриневич відзначила:

– Одна річ, коли мова меншини належить до слов’янських і дітям легше опанувати українську. Зовсім інша – коли деякі національні групи, наприклад угорська чи румунська, потребують на її вивчення більше часу. З наступного навчального року хочемо презентувати нові підручники з української мови для шкіл, де навчаються діти з нацменшин (бодай у 1, 5 та 10-му класах), і методики викладання цього предмета. Згадану вище специфіку детально маємо прописати в Законі «Про загальну середню освіту».

Ще одне завдання на 2018 рік, за словами міністра, – створення Нацагентства із забезпечення якості вищої освіти, яке досі не вдалося запустити. Відсутність цієї установи лишає прогалину в здійсненні функцій із моніторингу вищої освіти. Також із 2018-го зміниться модель фінансування вищої освіти: вона стане формульною і враховуватиме як вартість підготовки за окремими спеціальностями, так і якість освіти в окремих вишах. Паралельно завершиться затвердження нових компетентнісних освітніх стандартів, які наберуть чинності з 1 вересня 2018 року. Також у новому році має запрацювати й репозитарій академічних текстів.

Отже, успіх реформ Лілія Гриневич бачить через переформатування освіти від теорії до практики, оновлення змісту, форм, методик навчання і головне – моделі викладання.