Буковинська
Мала академія
наук

19 квітня 2018 року у Блакитній залі ЧНУ імені Юрія Федьковича відбувся міждисциплінарний Круглий стіл «ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ОЧИМА МОЛОДІ», в якому взяли участь студенти факультету історії, політології та міжнародних відносин та факультету архітектури, будівництва та прикладного мистецтва.

Круглий стіл, організаторами якого стали доцент Світлана Герегова та асистент, к.п.н. Юліана  Баланюк, був проведений на підтримку ініціатив ICOMOS, UNESCO, що  започаткували відзначення Міжнародного дня пам'яток, та Єврокомісії, яка проголосила 2018  - роком культурної спадщини.

Відкрила роботу Круглого столу проректор Тамара Марусик, яка наголосила на важливості участі у ньому студентів саме ФІПМВ, кафедри архітектури та слухачів БМАН, адже хто, як не вони, мають захищати здобутки української культури та уміти визначати її місце у світовій культурній спадщині.

З вітальним словом звернувся до присутніх Директор Чернівецького обласного центру з питань культурної спадщини Юрій Преступенко.

Під час роботи Круглого столу студенти кафедри архітектури презентували результати проведеного опитування «Культурна спадщина очима чернівчан», що викликало неабиякий інтерес у аудиторії, а також презентували два європейські об’єкти зі списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Після цього було оголошенорезультатиКОНКУРСУ на кращу творчу роботу на тему: «ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ АУРИ ЧЕРНІВЦІВ», в якому взяли участь й слухачі Буковинської малої академії наук, відділення «історія».

Варто зазначити, що у номінаціях «Есе» та «Віршований авторський твір» сильнішими виявились студенти ФІПМВ, а у номінації «Фотосюжет з описом автора» - студенти кафедриархітектури.

Як зазначила Світлана Герегова, досить складно було визначити переможців у номінації «Есе», адже всі роботи були цікавими й змістовними, виражали власну позицію кожного з авторів щодо особливостей історико-культурної аури нашого міста.

Умовами конкурсу при оголошенні результатів була передбачена презентація авторами творчих робіт. Переможці представляли свої есе, акцентувавши увагу присутніх та найцікавіших моментах поєднання старовини із сучасністю, а також на  гостинності й толерантності Чернівців.

Кращими стали Анастасія Хаідбаєва (4 к., міжн./відн.) зі своєю роботою про неповторність Резиденції, таВасилина Панікаревич (5 к., історія), яка  акцентувала увагу на поєднанні старовини із сучасністю у Чернівцях, описавши, зокрема, особливу ауру кав’ярні «Гранд Кафе». Цікаво презентували свої роботи студенти-історики 1-го курсу Катерина Погребенник та Богдан Тимчук.

Варто відзначити творчі роботи студентів-істориків Івана Фроляка (5 к.), Костянтина Дамаскіна (5 к.), які акцентували увагу на толерантності духовної культури Чернівців.

У своїй роботі Павло Кошлич (1 к.) наголосив на особливостях історико-культурного середовища Чернівців та його рідного міста – Харкова, що є актуальним в зв’язку з проведенням у ЧНУ імені Юрія Федьковича  ІХ-го Міжнародного вокально-хорового конкурсу-фестивалю «Хай пісня скликає друзів» пам’яті Леоніда Каденюка у рамках проекту «СХІД+ЗАХІД=МИР».

У номінації «Фотосюжет з описом автора» характер робіт відрізнявся професійною  спрямованістю  учасників та умінням виокремлювати цікаві деталі.

Тут серед істориків кращою стала Катерина Пазюк (5 к.), яка презентувала тему «Особлива аура вулиці О.Кобилянської – колишньої Панської»

Цікаві тези з есе студентів-істориків:

Н. Бабюк(1): « Нам не вистачає духовності у житті…»

Ольга Возніцька(5): «Чернівці  – це однозначно місто любові…»

Василь Лозинський (5): «Наш театр – центр експозиції театральної площі,  немов коштовний камінь у короні Чернівців»

Діана Франчук(1) – «Якби можна було виходити заміж за неживі об’єкти, то я була б першою у черзі до РАГСу… [далі йде мова про м.Чернівці]»

Дар’я Сівак(1) – «…Кольорові будинки,  які вирізняються з-поміж інших, та незвичайне поєднання гармонії та спокою, тиші та буденності, минулого та сьогодення. Мене вразили місцеві жителі, які створюють власний колорит і доповнюють особливу ауру міста».

Ксенія Колотайло(1) – Старі будівлі отримали ніби нове життя в офісних вітринах, вітринах магазинів та кав’ярень. .. . Сучасна архітектура зовсім не шкодить старовинній величі і красі. Це місто , в якому я хочу жити, місто – легенда, місто – блюз!».

У номінації «Віршований авторський твір» найкращою стала Юлія Горобець (5 к., історія), яка виконала для присутніх два своїх вірша, присвячених Панській вулиці та церкві з «п’яними» куполами у Чернівцях.

Варто відзначити також вірші Зоряни Бочан, Любові Пащак (5 к.) та Андрія Ревеги (4 к.), де знайшло відображення їх особливе ставлення до Чернівців.

Переможці Конкурсу отримали цікаві подарунки та теплі оплески присутніх.

Горобець Юлія

ПАНСЬКА ВУЛИЦЯ

Вечір, спека, Маленький Париж,

Шуберт, кава, вечірнє сопрано…

Я не сплю, і ти також не спиш,

Хоч прокинутись треба рано.

Панська вулице, мати споруд,

Я тобою натхнена до краю!

Сотні літ ти цікавиш народ

І живеш, коли інші вмирають.

Пам’ятаєш австрійські часи,

Перший мур, розбудову Рінґпляцу,

Кам’яниці, бруківки латки…

Ти стрічала саму Кобилянську!

Найстаріша артеріє міста!

Що, мов жінка, купалась в трояндах,

Нагадай про кав’ярню «Габсбург»,

Та про «Клуб шанувальників кави».

Ці будівлі стоять і досі,

І не згасли вони з роками.

Дай-но швидше мені впізнати

Чернівці, але сто років тому...

Та тепер ти вбралась в сучасність  

Проведи мене по-новому:

Зацікав Краєзнавчим музеєм

Та Німецьким народним домом.

Диво-панно, тобі – троянди!

Підмету ними твою втому…

Щиро вдячна за наші мандри,

Та мені вже пора додому.

Ніч, спека, Маленький Париж

Збігла часу коротка дистанція.

Я дивуюсь, а ти вже спиш.

Завтра знов оживе фантазія…