Дякую, філософіє!
Відгук про участь
у другій школі з філософії МАН України
Кажуть, що філософія – річ не дитяча. Вона скоріше асоціюється з сивиною старця ніж з мріями юності. Однак, завдяки школі філософії «Європейська культура філософського діалогу», що вже вдруге проводила МАН України, стало зрозуміло, що така думка – це застарілий стереотип.
Школа філософії – це дійсно філософія, що руйнує стереотипи. Мабуть, це одне з небагатьох місць, де мене дійсно розуміють і я розумію інших. В цій школі я розвив своє критичне мислення і здобув навички скрайбінгу (спосіб викладати думки за допомогою малюнків), що допомагає мені як у навчанні, так і в буденному житті. Одним з цікавих моментів нашого навчання у школі філософії є можливість поспілкуватися з гостями з інших країн. Цього разу до нас завітав представник Африканської ради в Україні Мохамед Мохамед Аббашер та представник ЮНЕСКО Жан-Поль Жуст Нґоме Абьяґа. Разом з гостями ми малювали «Потяг миру», обговорювали питання, пов’язані із самим поняттям «мир», знайомилися із культурою Судану та порівнювали різні етнічні культури.
Надзвичайно цікавими були екскурсії по Києву. Відвідування музеїв Лесі Українки та Великого Кобзаря дали можливість краще зрозуміти творчість поетів, Михайлівський золотоверхий собор вразив своєю пишністю та багатством. Та найбільш змістовною і пам’ятною стала екскурсія до національного університету імені Тараса Шевченка. Ми мали можливість зустрітися із завідувачем кафедри історії філософії філософського факультету професором Тарасом Кононенком, який провів авторське експериментальне заняття на тему «Григорій Сковорода і пошук «Золотого правила взаємин»». Професор зачитав фрагменти листів Сковороди до його учня Михайла Ковалинського, де йшлося про моральні настанови від учителя учню. Ми обговорювали такі категорії як «взаємини», «рівновага», «відпочинок», «зло», «душевний спокій», «міра», «нещастя». Підсумком заняття стало написання нами есе «Моє золоте правило взаємин». Це дало мені змогу краще пізнати філософію і себе самого.
Незабутні враження залишив візит гурту «Козацька хорея»: музики із нами щиро спілкувалися, запрошували до танцю і вправно грали на старовинних музичних інструментах.
Приємно відзначити, що усі ці дня для нас були створені прекрасні умови для проживання та спілкування із однолітками із різних областей України. Втішно усвідомлювати, що по всій Україні є ровесники, яким небайдужі одвічні питання людства.
Велике спасибі організаторам чудового проекту і мої щирі сподівання на участь в наступній школі з філософії!
Міліхін Ілля,
слухач І рівня відділення історії
КОПНЗ «БМАНУМ»
