Вірші до Дня Гідності та Свободи
З Днем Гідності та Свободи!
Моя Україна встала з колін,
Вона подолає всі стіни.
І стане країною серед країн,
Відродиться під час руїни.
Слава Україні!
***
Небесна Сотня –
То в серцях вогонь.
Він гаряче палав за Україну.
Віднині тихим співом заспокой
Ти, земле рідная,
Свою дитину.
Пташиним співом,
Шелестом трави.
Блакитним небом,
Золотим колоссям.
Останній раз,
Як мати, пригорни
Чоло високе
В обрамку волосся.
Небесній Сотні
Шана й молитви,
За чисті душі,
Що злетіли в небо.
Їм шлях високий
Боже, освіти.
І в мирі, Господи,
Прийми до Себе.
***
Тиша плаче…Скажете: «Так не буває!»
Не буває…В це повірить хотіла б і я,
Та, на жаль, схід країни палає,
Не одна гірко плаче сім’я.
Йде війна…Налетіла, розбила, спалила,
Понівечила долі й життя!
І де взялась та клята сила,
Те тероризмове виття?
Мати й син – горді єдністю цею,
Та нема материнства в війни!
Все живе прикриває землею,
А жінкам додає сивини .
Вже із сліз по загиблих – струмочки ,
Рвуться міни й снаряди в садах,
Ми дійшли до критичної точки,
Як же вийти на правильний шлях?
Стояти не можна. Вперед – з перемогою!
Дітей нам ростити, ще й внуків піднять!
Підемо до щастя однією дорогою, –
Зустрінемо разом земну благодать .
Мовчить тиша… В мовчанні утіха,
Щастя й мир говіркі не завжди.
Принесіть, ангелята, нам сміху,
Не впускайте в домівки біди !
Автор: А. Б. Михальчук
***
Моя Україна встала з колін,
Вона подолає всі стіни.
І стане країною серед країн,
Відродиться під час руїни.
Всі разом – ми сила,єдина сім”я!
Всі разом – майбутнє держави!
Зберемо насіння з святого зерна,
Розв’яжем важливі всі справи.
Давай допоможемо відсіч всім дать,
Щоб не позирали лукаві.
Нам кожному в світі треба сказать –
Живем ми у вільній державі!
Якщо пам’ятатиме кожен із нас,
Шевченка слова невмирущі,
Настане нової країни час!
Прозріють усі невидющі…
***
“МАЙДАН”
Солить снігом і дахи,
й асфальти,
Студить вітер щоки, не серця.
Кажуть люди: «Будемо
стояти.
Будемо стояти до кінця.
Наша Батьківщина —
Україна,
А її обплутує біда,
Її доля, мов гірка калина, —
Предковічна й зовсім молода».
Усміхнулось молоде обличчя,
На щоці сніжинка розтає…
Так Майдан національно
звичним
Символом Вкраїни постає.
Наша Батьківщина — Україна
Крізь віки, у нетрищах століть
Не схиляла голову й коліна,
На Майдані гордою стоїть.
Це важка робота, а не свято.
Україно, не ховай лиця!
Прагнемо щасливу долю мати —
Мусимо боротись до кінця.
***
Україно! Голубко моя!
Ти на грані живеш… у тривозі…
І бредеш, наче бідна рідня,
По важкій і розбитій дорозі…
В ці важкі і непевні часи,
Ти – один на один із бідою…
Гордо голову, ненько, неси!
Твій народ завжди поруч з тобою!
І, хай як тобі, рідна, болить…
Не звертай із прямої дороги!
У серцях іскра Божа горить!
В душах – прагнення до перемоги!
Не остудить нас люта зима,
Як стіна! – стоїмо до загину!
Без людей – України нема!
І народу нема – без Вкраїни!
Будем разом до правди іти!
Сила наша – у єдності й вірі!
Що настане той час золотий –
Коли світ буде жити у мирі!
***
День Гідності і свободи окроплений кров’ю,
Не окроплений – залитий кровію героїв.
Їх палили, гнали, били, рвали і стріляли,
Кров лилася на Майдані, смерть страшна гуляла.
Бо Гідності революцію герої творили,
Волю свою й незалежність вони боронили.
Бій жорстокий, бій за Неньку мужнього народу,
«Душу й тіло ми положим за нашу свободу».
Сльози болю, сльози смутку, свічі і лампади,
Квітів море на бруківці й криваві троянди.
Із лампадок вже горить Тризуб України,
Це як символ, це як факел, в боротьбі – єдині.
Любов – туга, журба – пам’ять, світла пам’ять вічна,
У серцях і душах наших житиме довічно.
І Герої України – це Небесна Сотня,
Не загинули – злетіли в голубінь небесну!
Автор: Ніна Люлька
Слова Ліни Костенко про свободу, гідність і незалежність
***
Ми воїни. Не ледарі. Не лежні.
І наше діло праведне й святе.
Бо хто за що, а ми за незалежність.
Отож нам так і важко через те.
***
Розп’ято нас між заходом і сходом.
Що не орел — печінку нам довбе.
Зласкався, доле, над моїм народом,
щоб він не дався знівечить себе!
***
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров’ю на своїй землі.
