Буковинська
Мала академія
наук

З 22 по 27 липня Міжнародний центр дитячої наукової творчості MANLAB.CAMP став майданчиком креативності для 21 юного філософа.

Програма навчання традиційно ґрунтувалася на методиці Метью Ліпмана «Філософія для дітей» (Р4с), яка розвиває три типи мислення – критичне, креативне і турботливе. Наприкінці 60-х років ХХ століття засновник цієї освітньої програми дійшов висновку: існує потреба у філософському навчанні, що допомогло б молодим людям удосконалити їхні навички міркування. Тож дослідник склав новели, чим привніс у повсякденне життя логічні, естетичні й етичні мудрості. Для кожної вікової групи були створені свої розповіді, у яких розкриваються різноманітні філософські проблеми. Літня школа з філософії об’єднала дітей віком 8–13 років, тому підхожою для них новелою Ліпмана була «Руся». Щодня школярі читали одну главу, розмірковували над особистістю героїні, її вчинками, стосунками із сестрою, батьками, однокласниками. Діти робили свої висновки стосовно того, як Руся відчуває і сприймає цей світ, порівнювали її із собою.

Також учасники пройшли серію занять «CreativeLab», які проводилися за польською методикою творчого розв’язання проблем. Куратор школи з філософії МАН Юлія Кравченко почерпнула її у польських колег – у лютому педагоги Національного центру «Мала академія наук України» стали учасниками Міжнародного семінару-практикуму з креативності, який відбувся у місті Вроцлав.

– Я використовувала ті вправи, яких нас тоді навчили. Вони розвивають креативність, тому ці заняття я назвала «CreativeLab». Особливістю цих занять є те, що виконуючи їх, діти вивчають себе. Я спостерігала дуже цікаве явище: чим молодша за віком дитина, тим вона сміливіша і креативніша, – розповіла Юлія Кравченко.

Ще у рамках школи відбувся воркшоп із дизайну мислення. Ця методика наразі є світовим трендом, її активно використовують для створення інновацій компанії Facebook, Google, Apple, Procter&Gamble, Samsung, IBM, IKEA. Курси з дизайн-мислення є важливою складовою навчального процесу Стенфордського університету та інших провідних світових закладів вищої освіти. Дизайн-мислення ґрунтується на поєднанні емпатії (вмінні дивитися на світ очима інших людей, розуміти їхні потреби, бажання), раціональності ітворчого підходу до розв’язання проблем.

Дванадцятирічний киянин Денис Пуджумс розповів, що школа із філософії навчає бути самостійними особистостями із власною думкою про все:

– Я ніколи не замислювався над тими питаннями, на які змушений був відповідати під час філософування. Ця школа допомагає бути цікавою і відкритою особистістю. Раніше я дуже хвилювався перед знайомством із новими людьми. А зараз хочу більше пізнавати інших і заводити нових друзів.

Багато завдань під час Всеукраїнської школи з філософії були спрямовані на розвиток емоційного інтелекту – учні вчилися проживати і демонструвати свої емоції. Дуже важливою була вправа на комунікацію – діти тренували активне слухання, намагалися висловлювати свої емоції через «я-повідомлення» (коли людина говорить про свої наміри, бачення, стан, намагаючись не звинувачувати інших). Також програма навчання передбачала заняття з нейрогімнастики, на якому учасники робили спеціальні вправи для кращого усвідомлення свого тіла, поліпшення здатності концентруватися, розвитку контролю власної поведінки. На арт-заняттях філософи робили вправи «Моє місце у світі» і «Будинок моєї душі». Школярі також побували на екскурсії в музеї Тараса Шевченка і Богдана та Варвари Ханенків.

Філософія готує молодь до свідомої і відповідальної участі у формуванні майбутнього, спонукає самостійно приймати рішення, зваживши усі «за» і «проти». Метью Ліпман був переконаний, що людина може багато знати, але при цьому не бути розсудливою, розумною, творчою. Тож кожна школа з філософії Малої академії наук збільшує кількість свідомих людей і громадян своєї країни.

Фото та відео :http://man.gov.ua/ua/news/academy_news/lyubov--do--mudrosti-br-u-vseukrayinskiy-shkoli-z-filosofiyi-maloyi-akademiyi-nauk-ditey-vchili-tvorcho-rozv-yazuvati-problemi