Буковинська
Мала академія
наук

Її засновником був Альфред Нобель - відомий шведський хімік, інженер і винахідник, на рахунку якого 355 винаходів (найвідоміший серед них - динаміт). За своє життя Нобель накопичив значний капітал (більшу його частину він отримав як раз завдяки впровадженню власних винаходів), основну частину якого він заповів на заснування міжнародної премії. До речі, останній варіант свого знаменитого заповіту Нобель підписав майже за рік до своєї смерті - 27 листопада 1895 року.

Результатом цього заповіту стала організація Нобелівського фонду. На сьогоднішній день за присудження Нобелівських премій у всіх галузях науки і культури відповідають шведські організації. Винятком є Нобелівська премія миру - кому присудити цю нагороду, вирішує Норвезький Нобелівський комітет.

Є кілька цікавих пунктів, що регламентують вибір лауреатів. Так, Нобелівською премією можуть нагороджуватися тільки окремі особи, а не установи (за винятком знову ж Премії миру - вона може присуджуватися як окремим особам, так і організаціям. До речі, в 2012 році цю премію отримав Європейський Союз).

В одній номінації Нобелівською премією можуть бути одночасно нагороджені дві роботи. Це правило, введене тільки в 1968 році, де-факто дотримувалося завжди. Грошова винагорода при цьому ділиться спочатку порівну між роботами, а потім так само порівну між їх авторами.

Нобелівська премія не може присуджуватися посмертно. Але якщо претендент був живий на момент оголошення про присудження йому премії (у жовтні) і помер до церемонії вручення (10 грудня поточного року), то премія за ним зберігається.

Премія може взагалі нікому не присуджуватися, якщо члени відповідного комітету не вибрали гідних робіт серед представлених на конкурс. У цьому випадку призові кошти зберігаються до наступного року. Якщо ж і тоді премія не буде вручена, вони передаються в закритий резерв Нобелівського фонду.

У свою чергу лауреати, які отримали премії, повинні виступити з так званими "Нобелівськими меморіальними лекціями", які публікуються потім Нобелівським фондом в особливому виданні.

Процедурі нагородження номінантів передує велика робота, яка ведеться круглий рік численними організаціями по всьому світу. Остаточний відбір лауреатів проводять шведська Королівська академія наук, Шведська академія, Нобелівська асамблея Каролінського інституту і Норвезький нобелівський комітет. Зазвичай це відбувається в жовтні. А 10 грудня, в річницю смерті Альфреда Нобеля (10 грудня 1896 року), лауреатів нагороджують в столицях відразу двох країн.

У Стокгольмі король Швеції вручає премії в галузі фізики, хімії, фізіології і медицини, літератури та економіки. В Осло, в міській ратуші в присутності короля Норвегії і членів королівської сім'ї, голова Норвезького Нобелівського комітету вручає премію в галузі захисту миру. Поряд з грошовою премією, розмір якої змінюється в залежності від доходу, отриманого Нобелівським фондом, лауреатам вручається золота медаль із зображенням Нобеля і диплом.

обелівські премії мають великий міжнародний престиж і, крім того, надають лауреатам значну економічну підтримку.

Крім самої церемонії вручення премії урочистості, присвячені цій події, включають в себе ще дві важливих складових - Нобелівський вечерю і Нобелівський концерт.

http://oblosvita.com/strichka/17943-10-grudnya-nobelvskiy-den-ceremonya-vruchennya-nobelvskoyi-premyi.html